Доля Росії та Путіна. Варіант «Втеча»

Середа, 2 Вересень 2015, 12:46

Зробити цей запис у блозі спонукала ситуація, яка склалася у світовій економіці та політиці. Так сталося, що Україна опинилася в епіцентрі найбільш важливих геополітичних процесів на континенті. Очевидно, що ці процеси у сучасному їх стані є непередбачуваними за часом та наслідками. Але певні тенденції спостерігаються і до деяких варіантів розвитку подій Україна і світ мають бути готовими…

Економічна ситуація в Російській Федерації погіршується з дня в день. Долар США коливається в межах 66-67 рублів та готується під новий рік коштувати 100 рублів. За барель нафти марки Brent дають трохи більше 50 доларів. За оцінками економістів, подальше зниження ціни на нафту, найближчим часом, збережеться. Всі авторитетні міжнародні аналітичні агентства вже знизили рейтинг Росії до «сміттєвого» рівня. Золотовалютні резерви країни становлять близько 360 мільярдів доларів США. Ще у серпні 2014 року запаси становили майже 470 мільярдів. І це тоді, коли курс рубля є «плаваючим» і Центробанк офіційно не бере участі в його долі на біржі. Економічні санкції тиснуть. Зовнішні борги треба повертати. Експорт зброї не приносить бажаних доходів. Видатки Росії – колосальні. Країна активно готується до Чемпіонату світу з футболу у 2018 році, будує космодром, підводні човни та планує з`єднатися гігантським мостом із окупованим Кримом. Ціни на продукти харчування та промислові товари постійно зростають. Активно фінансово підтримуються невизнані світом Абхазія, Південна Осетія та Придністров`я. Регулярно здійснюються грошові вливання у бандитські ДНР та ЛНР та підтримку війни на українському Донбасі. На тлі постійного згортання прав та свобод громадян, ліквідації демократичних інститутів, фактичної самоізоляції від світового співтовариства, російська економіка поволі, але впевнено входить у піке…

Втримати ситуацію та повернути країну на шлях економічного зростання наразі неможливо. Інструментів у Росії – обмаль. Вже незабаром в країні скорочуватимуться видатки. Почнуть згортатися соціальні програми, зменшуватися дохід країни від сплати податків, незабаром наступить криза неплатежів та, як наслідок, почне виникати заборгованість з виплати зарплат та пенсій. Якийсь час уряд зможе втримати ситуацію під контролем завдяки зусиллям телевізійних пропагандистів, спецслужбам, золотовалютним резервам та, неодмінно, друкарському станку. Згодом, російський уряд буде вимушений приймати волюнтаристські та жорсткі заходи задля стабілізації ситуації. Будь-яке «непопулярне» урядове рішення почне викликати невдоволення населення, стане причиною соціального бунту, який, вірогідно, призведе з часом і до внутрішнього збройного протистояння. Громадяни почнуть шукати винного у своїх злиднях.

Якщо конфлікт пошириться на значній території, вище російське керівництво не зможе швидко та ефективно приборкати ситуацію, адже на той час ані фінансових, ані силових важелів вже може не залишитися. Путін не готовий добровільно віддати владу та погодитися на реформування країни. Сидіти у Кремлі та чекати, коли до нього, як у 1989 році до Чаушеску у Румунії прийдуть розлючені голодні шахтарі, Путін також не буде. Щоб зберегти життя та накопичені, за час правління Росією, гроші та інші активи, очевидно, опрацьовується питання тимчасового перенесення ставки верховного головнокомандувача Росією у безпечне місце.

Імміграція до інших країн навряд чи прийнятна, оскільки переведе Путіна у статус політичного вигнанця на кшталт Віктора Януковича. Материкова частина Росії стане небезпечною, з огляду на можливі некеровані процеси. Не виключено, що основним місцем втечі Путіна розглядається Калінінградська область, яка не має сухопутного кордону із основною частиною Росією. Область має вихід до Балтійського моря, на її території є аеропорти, певна промисловість та видобуваються корисні копалини.

Головне – на території Калінінградської області знаходиться Калінінградський оборонний район, котрий являє собою об`єднання різних родів військ. Війська, що дислокуються там, мають всі сучасні види озброєнь та військової техніки, тактичну ядерну зброю та засоби її доставки. Організована потужна мережа складів боєприпасів та арсеналів, створені ремонтні бази. Вже віддавна Калінінградський оборонний район є окремою військово-адміністративною одиницею. Крім того, у Калінінградській області знаходиться резиденція Путіна «Янтар».

Очевидно, що саме згідно сценарію підготовки «шляхів відходу», було звільнено голову правління державного холдінгу РЖД В.Якуніна, який незабаром стане сенатором від Калінінградської області. Вочевидь, основним завданням Якуніна буде підготувати «запасний аеродром», забезпечити його довготермінову автономність від решти світу, відпрацювати систему управління та контролю за регіоном, організувати та налагодити механізм поставок необхідних для існування регіону продуктів харчування, паливно-мастильних матеріалів та інших ресурсів.

Головним для Путіна буде опинитися на території хоч і оточеною з усіх боків недружніми для нього європейськими країнами, але безпечною з точки зору відсутності прямого контакту із більшістю своїх колишніх виборців. Маючи великий досвід, керманич Росії, незабаром оголосить про політичну незалежність такої собі Калінінградської республіки та її готовності до приєднання до об`єднання БРІКС, наприклад. Всім мешканцям колишньої Калінінградської області, незгодним із політикою VIP-переселенця, буде запропоновано покинути суверенну територію. А далі почнеться процес розбудови нової держави.

Жити нова країна буде за рахунок величезних коштів, які Володимир Путін накопичив за роки свого президентства та прем`єрства. Поставки продовольства та промислових товарів, нафти та газу, очевидно будуть здійснюватись виключно морським шляхом. Навряд чи європейські країни нададуть свій повітряний простір для прольотів «путінських» літаків. Значне військове угруповання забезпечить охорону зовнішніх кордонів. Ракети «Іскандер» з тактичними ядерними зарядами стануть «розмінною монетою» для переговорів із рештою світу, а такі переговори можна вести вічно.

Як буде діяти у такій ситуації Європа та США – поки що невідомо. Але до такого сценарію світ готується. Доказом цього є активізація військово-технічного співробітництва між США з країнами Балтійського регіону, а саме з Литвою та Польщею. Саме ці країни мають сухопутні кордони із Калінінградською областю. Не випадковими є постійні провокаційні польоти російських військових літаків над Балтикою. Так тестується система ППО у регіоні та швидкість прийняття рішень командуванням військових формувань НАТО.

Очевидно, що з кожним витком погіршення економічного стану Росії, слід очікувати загострення ситуації у світі. Військовий конфлікт на сході України може отримати новий потужний імпульс до загострення, неспокійно стане у Криму, адже не виключено, що про свою незалежність, на фоні невизначеної ситуації в Росії, оголосить місто Севастополь. Решта Росії з величезними запасами ядерної зброї та невизначеним майбутнім, стане «кісткою в горлі» у цивілізованого світу. На Близькому Сході знову стане гаряче після появи чергового ультрарадикального руху на зразок сучасного ІГІЛ. Не виключено, що раптово у США та країнах ЄС активізуються досі невідомі терористичні угрупування, а у країнах Південної Америки активізуються «некомфортні» для США режими Венесуели та Болівії. Все це може стати частиною великої операції з прикриття відходу ВВП з Росії до резиденції «Янтар» у Калінінградській області.

Все вищевикладене щодо долі Росії та Путіна, сьогодні здається дещо фантастичним сценарієм. Але ще три роки тому мало хто припускав можливість анексії Криму та війни між Україною та Росією.

Основним завданням України у випадку вищевикладених сценаріїв, є максимально сконцентруватися на адміністративному та економічному реформуванні країни, модернізації української армії. Головним пріоритетом має стати відновлення територіальної цілісності країни та боротьба із внутрішнім саботажем та корупцією. Не менш важливими є термінові заходи щодо інтеграції України до Європейського співтовариства та Північно-Атлантичного Альянсу.

Швидкі часи вимагають не менш швидких рішень.

Костянтин Вінницький