Інновація та недоторканість VS корупція

П'ятниця, 10 Липень 2015, 13:07

Боротьба із корупцією в Україні характеризується обґрунтованим бажанням суспільства її подолати та залізобетонними ознаками того, що успішною ця боротьба в її теперішньому форматі бути не може.

Правоохоронні, слідчі та судові органи України демонструють все більшу неспроможність виконувати свої функції щодо захисту законності та протидії корупції. Фактично, в країні склалася ситуація, яку інакше, як контрреволюційною назвати не можна. В окремих прошарках суспільства, а саме в рядах працівників правоохоронних органів та у суддівському корпусі існує стійке бажання зберегти ситуацію, яка вже панує у країні у всі часи її Незалежності. Об`єднаного центру по протидії змінам в країні, очевидно, не існує, але величезна армія чинуш та «недоправоохоронців», які плацентарно пов`язані із минулим, активно НЕ ДІЮТЬ, підсвідомо відчуваючи, що частиною «чесної» системи вони не будуть. Все це проявляється у неспроможності затримати нардепа Клюєва та суддю Чернушенка, випуску з-під варти, під заставу, прокурорів-хабарників і визнання невинним ректора Податкової академії Мельника.

Боротьба із корупцією потребує іншого формату, змісту та способів роботи.

В країні необхідно створити інститут антикорупційних офіцерів (щось на зразок служби федеральних маршалів Міністерства юстиції США).

Антикорупційний офіцер може бути співробітником Антикорупційного бюро України. Основним завданням антикорупційного офіцера мають бути отримання інформації щодо корупційних діянь, проведення необхідних слідчих дій, підготовка необхідних документів затримання підозрюваних у корупції та висунення їм обвинувачень. Для цього антикорупційний офіцер діє автономно або у складі спеціалізованої групи та підпорядковується безпосередньо Голові Антикорупційного бюро. Антикорупційний офіцер мусить бути «недоторканим» з боку представників інших правоохоронних органів, у сфері боротьби із корупцією. У разі скоєння будь-якого правопорушення або перевищення повноважень, він мусить бути притягнений до дисциплінарної, адміністративної та, навіть, кримінальної відповідальності на загальних підставах та з усією строгістю. Обов`язковою умовою для роботи на посаді антикорупційного офіцера має бути, у разі порушення Закону, пожиттєва заборона працювати в силових структурах та правоохоронних органах.

Служба антикорупційних офіцерів повинна бути наділена функціями слідчого органу, бути відповідно забезпечена технікою та зброєю. Для затримки підозрюваних у корупції, антикорупційні офіцери можуть діяти спільно із спеціалізованими загонами поліції та СБУ.

Окремо, служба антикорупційних офіцерів мусить мати змогу та відповідне грошове забезпечення для роботи с агентурою. Важливим є надання антикорупційним офіцерам та їх агентам можливості працювати «під прикриттям» у державних та правоохоронних органах, а також у судових інстанціях.

Окремою вимогою успішної боротьби із корупцією є створення спеціалізованих антикорупційних судів, що гарантуватимуть неупереджений розгляд кожної корупційної справи. Адже розраховувати на швидку судову реформу не варто. Спеціалізований антикорупційний суд може складатися із двох палат: судової палати першої інстанції та апеляційної судової палати. Питання касації можуть розглядатися колегією Верховного суду України. Час дії спеціалізованих антикорупційних судів може бути обмежений 5-10 роками. Потім їх повноваження можуть бути передані територіальним судам після завершення їх реформування.

Будь-які зміни та інновації на державному рівні вимагають законодавчої підтримки Верховної Ради. На швидкість, продуктивність та адекватність нинішньої Ради розраховувати не варто. Але країна – не в тому стані, коли можна зволікати. Боротьба триває. Діяти треба рішуче і надзвичайно швидко!

Костянтин Вінницький