Річниця Хрещення Русі. Нові можливості у світлі історичного рішення Володимира Великого

Вівторок, 28 Липень 2015, 10:55

Старші люди часто намагаються виховувати молодь власним прикладом. Саме такий спосіб виховання, вважається одним з найефективніших. В управлінні країною, завжди корисним є історичний здобуток предків. Україні, яка багато віків постійно знаходилася у сфері політичних інтересів країн-сусідок, перебувала на перетині торгових шляхів та  була метою військових походів, сьогодні бракує історичного досвіду та знань для подолання кризи розвитку та управління. Слабкість та фінансова залежність політичних еліт стає причиною неможливості визначити єдиний вектор існування та розвитку країни. Відсутність загальнонаціональних лідерів не дає змоги об`єднати громадян. Свої об`єднуючий потенціал і можливості моральної підтримки суспільства поволі починає втрачати і Православна церква.

В країні, в якій точиться війна... В час, коли переважна більшість населення змушена виживати під величезним пресом низького рівня життя, людям потрібно постійне джерело моральної підтримки. Цим джерелом мусить стати Православна Віра. Саме віра, а не церква. Церква у її сучасній моделі стала більше майданчиком для культурного обслуговування (та й чи культурного насправді?), ніж місцем покаяння та спасіння душі.

Зміни потрібні. Не зміни віри. Віри у народу України достатньо. Потрібна модернізація самої Православної церкви. Церква не може використовуватися в якості важеля для формування суспільної думки та впливу на політику країни. Так в Україні було і, поки що, є. Православна церква в Україні не може бути місцевим представництвом головного офісу, що знаходиться у країні, яка анексувала Крим. Сучасна бізнес-модель діяльності церкви є вигаданою та нав`язаною українському суспільству в останні два десятиліття.

Зважаючи на необхідність об`єднання  України в межах її адміністративних кордонів, паралельно мусить початися процес об`єднання Православних церков. Головне, цей процес не може відбуватися навколо одного патріархату.  Об`єднання мусить початися навколо Віри та національної ідеї. Віри в Бога нашого Ісуса Христа та національної ідеї відбудувати сильну країну, в якій живуть здорові, багаті та щасливі громадяни.

Настав час звернутися до досвіду правителів Руси-України, зокрема Князя Володимира Великого. Так, саме рішучість та впевненість Володимира Хрестителя мусить визначити стиль та швидкість прийняття рішень по наведенню ладу у створенні Єдиної Української Помісної Православної церкви. Процес довготривалий та складний. Але ми, українці, живемо на Богом даній нам землі, і мусимо самі визначати своє сьогодення та майбутнє нащадків. Докладемо разом всіх можливих зусиль для результативного об'єднання вірян. Тільки з Вірою в серці здолаємо нарешті всіх ворогів, і зовнішніх, і внутрішніх.

Боже, збережи Україну!!!