Сергій Чумак

Заступник Голови УНА-УНСО

Український пасьянс із-за порєбрика

Субота, 29 Липень 2017, 14:40

Спочатку Лукашенко відвідав Київ і зустрівся з Порошенком. Одразу після цього Порошенко відвідав Грузію.

Після цих візитів "консіпрологи" почали розповідати, що Лукашенко привіз Порошенку якісь таємні пропозиції від Путіна. А в цей час в Білорусії почались поширювати плітки, що "Лука і Порох готують оптову здачу двох країн Путіну". Ця пропаганда лягає на підготовлений грунт в середовищі національно-патріотичних середовищ Білорусі. Це прогнозовано, адже саме ці середовища досить сильно піддаються утискам з боку проросійських сил, уособлених Лукашенком.

Я сумніваюся саме в цій версії. Адже, щоб "передати таємні пропозиції від Путіна до Порошенка" є чимало інших, більш таємних каналів. В той же час, Україна досить сильно використовує дипломатію у війні з Росією. І має, хоч повільні, але систематичні перемоги.

Я схиляюся до іншої версії. 

Що спільного об`єднує Україну, Грузію і Білорусь? Грузія перша з цих країн відчула на собі "братні обійми росіян" і перебуває в стані війни з РФ. Україна в стані активної фази війни з тою самою "братьською" РФ. Відмінність є лише у білорусів. Вони союзна з РФ країна, майже із спільною економікою, має суттєво погані стосунки із Західним Світом. А на сьогодні, має велику загрозу втрати свого суверенітету - "союзні" російські війська все нахабніше поводять себе на її теренах. Стратегічні галузі давно контролюються російським капіталом. Наступна війна може бути саме в Білорусі.

Вставлю ремарку з приводу Російського "північного потоку". Там великі складності, пов'язані з новим витком санкцій. Цей проект вже видається більше неспроможним до реалізації. Як на мене, РФ потрібні спільні кордони з ЄС. Можливо саме через Білорусь плануватиметься черговий "потік" з російської бензоколонки до країн Євросоюзу. Чи не поважна причина для анексії?

Отже, Лукашенко, усвідомлюючи всю перспективу сильних "братських" обійм Росії, починає реально боятись. Бути сателітом і стати анексованою державої - це совсім різні речі. За що він боїться більше - за білорусів і свою Крану, чи за себе, важко сказати. Але роль білоруського "захарченко-плотніцкого", яка йому світить вразі анексії, це не просто принизливо. Це життєво небезпечно. Отже щукати треба країну, в яку можна буде втекти. Не в Ростов же він від Путіна втече! Із всіх Країн залишається саме Україна. 

Але втеча, це крайній крок, якій завжди передує етап боротьби. 

Чи не саме таку пропозицію - "долучитися до спільної боротьби" проти експанції Росії привіз Лукашенко для Порошенка? Якщо так, тоді логічним стає потреба "поговорити віч на віч" для Порошенка з союзною до нас Грузією? Думає що скоро ми зможемо спостерігати речі, які або спростують, або підтвердять цю теорію.

Тепер про Саакашвілі. Поки Порошенко займається зовнішньою політикою, обговорює можливі пропозиції Лукашенка з Президентом Грузії, грузину Саакашвілі вчиняють абструкцію. Виглядає це так, ніби офіційний Тбілісі просить про це Порошенка в замін на щось. Типова Кремлівська двух-ходовочка, яка легко сприймається в нашому суспільстві - "бо все ж і так зрозуміло".

Давайте розложимо і це по-поличках. Справи в Грузії проти Саакашвілі є політичномотивованими - це визнали в світі. Впевнений, що Саакашвілі, колишній Президент, має багато своїх прихильників на своїй батьківщині. Інакше для чого політично-мотивовані кримінальні справи? І теж питання, чи не заводились ці самі справи саме на "прохання еРеФії"? Мета позбавлення громадянства України Саакашвілі, на мою думку, є вбити клин в дружні стосунки між українцями і грузинами. Це дуже добре лягає у мою версію. Можливий спільний фронт по вісі: Білорусь-Україна-Грузія потряпляє під свій перший ворожий удар!

Все це подається "конфліктом Порошенка і Саакашвілі" - Порошенко поганий, Саакашвілі мученик. Ось тут і виникає головне питання - хто створив ситацію, яка змусила Порошенка піти на такий безглуздий крок? А це вже наш внутрішній "пасьянс" українського розливу. Версії про причетних до цього теж вже можна прочитати на сторінках політологів-експертів. Я не про публічну сторону, а про тих, хто "робить розклад" і смикає за мотузочки. І їх варто боятись, бо це лише "український пасьянс", але грають в нього десь "запорєбріком".

Сергій Чумак, сторінка у Фейсбук https://www.facebook.com/sergiy.chumak/