По різні береги річки Кальміус

По різні береги річки Кальміус

Понеділок, 1 грудня 2014, 00:00

В останні дні листопада ми з головним командиром УНСО Костянтином Вінницьким відвідали батальйон УНСО на передовій, відвезли їм черговий вантаж допомоги від волонтерів та спорядження...   

Поїздка на Маріуполь висвітила ситуацію на фронті. Наші хлопці хочуть наступати, але прорив на одній ділянці фронту не  гарантує загальної перемоги. Той, хто атакує несе втрати в кілька разів більші ніж ті, хто обороняються - доказано  Донецьким аеропортом. Річка Кальміус замерзне за кілька днів і можемо чекати "гостей" з того берега. А поки-що УНСО воює - розвідка відслідковує пересування ворога, бронетехніка в капонірах, мінометники накривають ворожі вогневі точки.

О 6.00 день починається з обстрілу унсовських позицій. Після 3-4 мін канонади від "сєпарів" на той берег летить наша відповідь і там замовкають. Ворожі кулемети і снайпери  "оживають",  але після "роботи"  наших зенітників знову затихають. Кожний батальйон незалежно від того, чи то проста піхота, розвідка чи ДШБ, тримають свою лінію фронту. Дні схожі один на інший -  ця монотонність стомлює не менше ніж колючий мороз і пронизливий вітер з моря. Відтягування війни - гірше самої війни, тому хочеться  бою. Вибори "пережили", волонтери забезпечують всім, чим не забезпечило Міністерство, в землю рідну українську "вгризлись", бронетехніку підтягнули (навіть "Піони"), добровольці пройшли військове злагодження з армійськими підрозділами - до зими і оборони готові. "Чекає бій, все інше буде після - життя триває, точиться війна..."

                                                                                                          Ігор Мазур " Тополя "