Про війну у Південній Осетії в серпні 2008-го

Про війну у Південній Осетії в серпні 2008-го

Вівторок, 9 серпня 2016, 12:45

Навздогін словам Саакашвілі про те, що без Українців Грузія втратила Осетію швидше ніж це сталося, адже Україна поставила "Буки" та інструкторів, (що не є аж такою таємницею), відкрию ще один секрет.

В цей день, 9-го серпня 2008-го року, декілька сотень УНСОвців вже були готові вилітати у Тбілісі на допомогу Грузинському народові, як в 1993 та 1997 роках, коли УНА-УНСО воювала на боці Грузинської армії в Абхазії.

Як і зараз, 8 років тому була Олімпіада, і увага всього прогресивного світу була прикута до Пекіну, то ж тандем Мєдвєдєв-Путін дуже вдало, та водночас підло скористався цим.

Розібратися в тому, з чого почалося - було важко, але не нам. УНСО розуміла, що наступною буде Україна, а візит тодішнього Президента Віктора Ющенка разом з лідерами країн Балтії та Польщі у Тбілісі, на підтримку Саакашвілі тільки підтвердив наші здогадки. Україні цього не пробачать.

Так от: декілька сотень УНСОвців були готові до вильоту, але проблема полягала в тому, що грузинська сторона ніяк не могла надати літаки... І не надала, а Україна не хотіла демонструвати свою присутність відкрито, обмежившись зброєю та інструкторами. Вилетіти так і не вдалося, передовсім тому, що війна тривала усього лише 5 днів. Можливо, якби грузини протрималися довше - літаки знайшлися б, і не тільки для Українців до речі.

Наразі, багато грузинів допомагає нам захищати територіальну цілісність від нашого спільного ворога, при нагоді згадуючи про те, що колись Українці з УНА-УНСО допомагали їм.

Відмінність наших війн проти Росії в тому, що Грузини не настільки добре знайомі з російським менталітетом, адже їм не співали казковий м'юзикл про "один народ", оскільки грузини набагато якісніше захистили свою мову та унікальну історію. Це в дечому зіграло з ними злий жарт, адже в радіоперехопленнях вони чули мову, яку не розуміють. У нас - навпаки. Ми прекрасно знаємо що до чого - тому обов'язково переможемо. А після допоможемо іншим країнам, пошматованим "российским миротворцем", повернути не тільки ті землі, які були окуповані та анексовані в 90-ті, а й споконвічні регіони що були відібрані за останні 100 років. І про себе, звісно, не забудемо.

Назар Приходько