85 років тому, 3 лютого 1929 року у Відні завершився Перший Великий Збір ОУН відомий як Перший конгрес українських націоналістів ОУН.   У його роботі взяли участь 30 делегатів з Чехії, Німеччини, Австрії, Бельгії, Франції і з Західної України (Львів). Керівною структурою ОУН став Провід українських націоналістів (ПУН) , який очолив керівник Української військової організації Євген Коновалець. 

На Зборі було озвучено загальні світоглядні засади, політичне бачення ситуації та устроєві форми організації. Для керівництва дяльністю ОУН на західно-українських землях було сформовано виконавчий орган –  Крайову Екзекутиву ОУН. Згідно з рішеннями з’їзду, Українська військова організація зберігала свою формальну організаційну самостійність і свій друкований орган « Сурма».

Створення ОУН завершило об’єднання націоналістичних груп і організацій в одну українську підпільну визвольну організацію. Внаслідок цього постала безпрецедентна в українській історії політична структура, що відрізнялася від інших українських партій та організацій програмно-устроєвими принципами. ОУН визначала пріоритет загальнонаціональних інтересів над приватними, партійними та класовими, відкидала зовнішньополітичну орієнтацію на історичних ворогів України та проповідувала віру у власні сили. З часом змінювалися викладені у програмі соціально-економічні ідеї, уявлення про державний устрій, виявив свої слабкі сторони і статут ОУН, проте наскрізним впродовж усієї історії цієї організації аж до 1960 р. залишався ідеал Української Самостійної Соборної Держави.