Олександр Музичко

Персоналії

Член проводу УНА-УНСО по 2011 рік
Народився 3 січня 1943 року. Український політик та громадський діяч. Учасник підпілля ОУН у радянські часи. Вісім раз...
Голова виконкому УНА-УНСО до 2011 року
Народився 3-го жовтня 1963-му році в місті Бар Вінницької області. Один із лідерів УНА-УНСО, учасник війни у...
Голова Рівненського обласного осередку УНА-УНСО, Голова...
Народився 19-го вересня 1962-го року у місті Кізелі Пермської області Російської РФСР у родині репресованих...
 Командир розвідувальної роти УНСО в 131 ОРБ ЗСУ
Народився 18 березня 1973 року, Хмельницька область. Закінчив Черкаський національний університет ім. Б.Хмельницького...
Голова політичної референтури УНА-УНСО по 2000 рік
Народився 21 липня 1937 в селі Новоолександрівка Красноармійського району Донецької області, помер 5 лютого 2000 року...
Заступник Головного командира УНСО
Народився 21 травня 1964 року в с. Великий Житин Рівненського району. Український громадський діяч.
Голова ПП "УНА-УНСО", Головний командир ГО "...
Народився 23 грудня 1951-го р. в місті Києві. Український військовий діяч, бойовий офіцер, письменник, Голова...
Член Проводу ПП "УНА-УНСО"   Член Вищої Ради ГО "УНСО...
Народився 28 лютого 1974 року, у м. Ладижин на Вінниччині, громадянин України. Член Проводу ПП "УНА-УНСО", член Вищої...

Олександр Музичко

Голова Рівненського обласного осередку УНА-УНСО, Голова політради УНА-УНСО до 2014 року

Народився 19-го вересня 1962-го року у місті Кізелі Пермської області Російської РФСР у родині репресованих Івана Дмитровича і Олени Павлівни Музичко. Після проголошення незалежності України Олександр отримав українське громадянство. Створив у Рівному першу націоналістичну організацію СНУМ (Спілка незалежної української молоді), згодом став членом Української Національної Асамблеї. Під час загрози ДКНС створив загони УНСО на Рівненщині. В ніч з 24 на 25 березня 2014 року був убитий двома пострілами в серце.
Біографія 

Народився  19-го   вересня 1962-го  року у місті  Кізелі  Пермської  області  Російської  РФСР у родині репресованих Івана  Дмитровича  і Олени Павлівни Музичко.

Предки Олександра   Музичка   воювали   у    Армії УНР.  Брат  діда Олександра Музичка  воював  в  УПА. Три дядька Олександра Музичка воювали в УПА і загинули від репресій.

У 1981–1983-х роках проходив строкову військову службу у військах ППО в/ч 33115с в Тбілісі.

Після проголошення  незалежності  України Олександр отримав українське громадянство. Створив у Рівному першу націоналістичну організацію СНУМ (Спілка незалежної української молоді), згодом став членом Української Національної Асамблеї. Під час загрози ДКНС створив загони УНСО на Рівненщині.

У 1994-му році, під час першої чеченської війни, командував загоном УНА-УНСО «Вікінг», який воював у складі підрозділу польового командира Шаміля Басаєва, був
особистим охоронцем президента Чечні Джохара Дудаєва. Під час першої чеченської війни отримав позивні «Білий» і «Консул».

Після загибелі Джохара  Дудаєва  Олександр Музичко повернувся до України. Неодноразово був обвинуваченим за кримінальними статтями. У січні 2003-го року рівненський міський суд засудив Олександра Музичка до трьох з половиною років ув'язнення.

У 2012-му році Олександр Музичко балотувався в народні депутати України по 153-му виборчому округу (м. Рівне), посівши за результатами 6-те місце.

З 2013 року був координатором Правого сектору у західних областях. Активний учасник рівненського Євромайдану.

25 березня 2014 року стало відомо про смерть Сашка Білого: «Щойно повідомили, що вбили Олександра Музичка в Рівному. Два автомобілі підрізали його машину, витягнули, пересадили до себе. Потім викинули на землю — руки за спиною в наручниках, два постріли в серце». 

Слідство триває і досі.