В Україні віддавна глибоко шанують та поважають всіх патріотів, незалежно від їх етнічного коріння. Всі ми добре пам'ятаємо перших загиблих Революції Гідності – члена УНСО, білоруса Жизнєвського, вірмена Нігояна. Багато представників етнічних меншин проявили свою мужність тоді на Майдані, а нині вони беруть участь у війні на сході України, пліч-о-пліч з українцями відстоюючи територіальну цілісність нашої держави.
Дійсно чимало друзів з інших країн допомагають нашим воякам, як волонтери, або ж самі воюють на східних теренах нашої країні. Дехто з них навіть йде в політику. Сьогодні на нашому сайті розповідь Асіфа Алієва про азербайджанських патріотів, котрі готові захищати Україну на різних фронтах.
Юніс
Під час Революції Гідності з славного міста Чернігів на Майдан приїхав син українки й азербайджанця – Юніс Аскеров. Там він отримує перше бойове хрещення — поранення в плече. Вже потім він входить в «Чернігівську Самооборону», вирушає на фронт, стає волонтером і бійцем «Карпатської Січі».
Юніс народився в Чернігові і говорить про Україну з теплотою.
«Я люблю Україну. Ця земля, на якій я виріс, яка дала мені характер, відчуття дому» — каже Юніс. Він вважає себе, націоналістом-державником, з числа тих, хто прагне створення сильної, незалежної України. «Сьогоднішня війна — торкнулася всіх, кожен у міру своїх сил повинен допомагати армії і фронту», — додає він.
Ініціативна група волонтерських організацій Чернігова запропонували Юнісу балотуватися до Верховної Ради на проміжних виборах народних депутатів. Він погодився і отримав підтримку патріотичних і волонтерських організацій.
«Моя мета полягає в тому, щоб за допомогою участі в цих виборах довести громадянам не тільки Чернігова, а й усієї України, що громадянське суспільство теж може впливати на політичну ситуацію в країні. Може ініціювати і добиватися втілення в життя всіх важливих реформ і позитивних змін не тільки в форматі політичних партій та олігархічних кланів», — заявив Аскеров в інтерв'ю одному з видань.
У бесіді зі мною Юніс задумливо відповідає на кожне питання, уникає шаблонних фраз. На фронті говорить він, легше ніж, в тилу, там все набагато простіше і ясніше.
«Коли дуже тихо й не летить снаряд, це насторожує. Зазвичай таке буває перед міцним обстрілом», – каже Юніс.