Стосовно подій навколо УПЦ МП у Сумах
Ще навесні минулого року у Сумах відбувся конфлікт навколо Спасо-Преображенського собору УПЦ МП, який спровокували деякі недалекоглядні активісти Майдану лише одним своїм недоречним висловом. Твердо впевнений, що це було зроблено несвідомо, але серед прихожан та служителів церкви знайшлися ті, що, поділяючи ідеї «руского міра», використав ситуацію для ще більшого поглиблення соціальної напруженості в регіоні. Забив набат і за одну мить в обласному центрі могло розпочатися запекле протистояння на міжконфесійному ґрунті, що обов'язково призвело б до людських жертв. Саме завдяки мудрій позиції місцевих політиків лідерів Майдану та Правого Сектору, очолюваного на той час мною, вдалося нейтралізувати конфлікт та не дати ворожій пропаганді звинуватити досить толерантну в усіх аспектах Сумщини в релігійній нетерпимості тощо.
З огляду на події останнього року не можливо навіть уявити до чого могли б призвести наслідки того протистояння. Цілком припускаю, що Сумщину також могло б охопити полум'я війни, що триває на Донбасі, бо, як відомо з історії, всі війни світу починались за ВІРУ, ЗЕМЛЮ та ЖІНОК.
Повторне протистояння навколо церковного питання викликає по меншій мірі занепокоєння, а в крайній — глибоке обурення діями деяких діячів, що, не враховуючи світоглядно-релігійних особливостей регіону, в такий спосіб вирішили ще раз попіаритися на одній з гарячих суспільних тем, не розуміючи, що разом з тим подібне може призвести до вкрай негативних наслідків.
Безперечно, як український націоналіст я виступав і глибоко переконаний в необхідності створення єдиної помісної Української православної Церкви, але будучи свідомим поточної непростої суспільно-політичної ситуації в державі, вважаю недопустимим розпалювання ворожнечі за національною, релігійною та мовною ознаками. Крім того до такого твердження мене спонукає перебування у лавах збройних сил крім українців представників інших національностей, що мають певні культурні відмінності від українців, але саможертовно борються за незалежність і територіальну цілісність нашої держави. А від подібних вчинків фанатиків та нечестолюбних активістів у них справедливо виникають питання щодо правильності їх вибору на чиїй стороні воювати, коли вдома вчиняється замах на суверенне право кожної людини мати власні сакральні цінності.
Тому, ще раз наголошую, я глибоко засуджую подібні явища, закликаю представників церкви та громадськості до порозуміння та взаємного діалогу, а, в разі виявлення проявів антидержавної діяльності чи такої, що принижує людську честь та гідність, фіксувати документально та передавати у відповідні органи замість того, аби створювати ще одну точку напруги в сумській громаді в прикордонні з країною-агресором проти України.
Така моя особиста думка, яку поділяє організація УНСО.
Командир Крайової команди УНСО СумщинаМикола Сурженко