УНА-УНСО висловлює щирі співчуття рідним і близьким Сергія Гринчука.
Сьогодні, 7 лютого, внаслідок важкої форми COVID-19, пішов з життя Сергій Гринчук (Зелений). Воїн-захисник, що стояв у витоків Організації і все життя захищав українців і Україну. Тісно дружив з Анатолієм Лупиносом і Петром Хмаруком. Незважаючи на поважний вік, з 2014 року брав участь у Російсько-Українській війні: спершу у складі полку «Азов», а потім батальону «Айдар», в складі якого пройшов найтяжчі бої за Луганський аеропорт і вихід з оточення.
Так про нього згадує Наталка Чангулі:
«Сергій Грінчук (Семен Зелений, Грін). Лицар без страху і докору. Природжений воїн. Велетень з довірливою дитячою душею і величезним добрим серцем. Сьогодні він пішов у вічність. Все життя захищав українців і Україну. І на дальніх підступах поза межами країни і в самій Україні. Зокрема захищав Київський Патріархат, Володимирський Собор, Патріархію у буремні 90-і. Тоді ж керував загоном УНСО у відвоюванні тимчасово окупованої москалями Києво-Печерської Лаври. Частину вже відвоювали, але зрадила тодішня влада. Про цю подію і „страшного“ Грінчука москалі цілий фільм зробили. (гарна пам»ять вийшла). Влітку 2014-го Сергій пішов на війну. Спочатку «Азов», потім «Айдар» — де гарячіше. Я відмовляла його, як могла. Що він вже немолодий та й недобачає, як же ворога поцілить? Грін сказав, що ворога так відчуває, що поцілить. А ще сказав, що якщо не піде воювати з рашкою вже на наших теренах, то все його попереднє життя стане марним. Марними були мої намагання стримати воїна. Життя Сергія Грінчука — геть немарне. Україна може пишатися своїм Героєм. Вічна йому пам«ять і слава! Слава нації! Смерть ворогам!»
Царство небесне і вічна пам'ять.
Інформаційний центр УНСО